Годзо Сіода.

БІОГРАФІЯ МАЙСТРА

1. Дати і факти.

"Якщо ви протистоїте атаці - вас переможуть"
Г.Сіода

• 9 вересня 1915р. в Токіо, в сім'ї лікаря народився засновник школи Єсінкан Годзо Сіода.
• 23 травня 1932 року почав навчання в Моріхея Уесіби Сенсея.
• 1941 р. Сіода закінчив університет Такусеку і у віці 26 років був направлений до Китаю для участі у військових діях.
• 1946 р., по закінченні військових дій, Сіода повернувся до Японії і знов почав займатися у Моріхея Уесиби.
• 1950 р. Сіода залишив Вчителя і почав розвивати свій власний напрям, який він назвав Йосинкан на честь додзьо свого батька.
• 1950 р. Сіода отримав роботу по охороні виробничих потужностей сталеливарної компанії Ніхон Кохан в Цурумі.
• 1952 р. Годзо Сіода регулярно викладає Айкідо на різних заводах та в поліції.
• 1955р. будується перший додзьо в районі «Тсукудо Хачиман».
• 1961р. Моріхей Уесиба оцінює заслуги і рівень Сиоди Годзо вищим ступенем в Айкідо - 9 дан.
• 1989 р. Годзо Сіода разом з доктором Фреді Хейнесом і Марком Бакері приступив до створення Міжнародної Федерації Айкідо Йосінкан (IYAF) до 1990 року ця робота була завершена.
• 17 липня 1994г., після багатьох років викладання Айкидо, засновник школи Йосинкан, Великий Майстер, Соке Сіода Годзо пішов із життя до останнього дня залишаючись неперевершеним Майстром та Великим Учителем та подарувавши своїм послідовникам безцінну спадщину.
• Видатний внесок Сиоди в розвиток японських бойових мистецтв і, зокрема, Айкідо був визнаний Міжнародною Федерацією Бойових Мистецтв, яка привласнила йому почесний 10-й дан і титул Мейджін, – Великий Майстер.
• Пізніше він був визнаний лідерами всіх військових мистецтв і нагороджений званням « Людини поза Данами» і також визнаний Культурною Цінністю Японії.

2. Життя як шлях самурая.

Сіода Годзо був другою дитиною в сім'ї. Народився маленькою і хворобливою дитиною. Сіода боровся і перемагав всі хвороби, стаючи сильнішим. Кожен ранок перед школою він вставав о 4 годині ранку і здійснював пробіжки по парку. Годзо Сіода рано виявив цікавість до бойових мистецтв, яка збереглась на все життя. У будинку його батька діяла школа дзюдо. Ця школа називалася «Йосінкан», що в перекладі означає «Палац (будинок) розвитку духу». Сіода Годзо займався кендо і дзюдо в додзьо батька.

Молодий Сіода отримав чорний пояс по дзюдо до того моменту, коли він вчився в старших класах.

23 травня, 1932 року, о 5 годині ранку Сіода Годзо прибув в «Уесіба додзе». Після всіх формальностей Уесіба Сенсей приступив до демонстрації. Маючи непоганий досвід в кендо і дзюдо, молодий Сіода скептично віднісся до чистої, стриманої техніки, яку він побачив. Відчувши таке відношення, Уесиба запропонував йому атакувати і, миттю, молода людина опинилася на підлозі, потираючи голову, після невдалої спроби ударити ногою. Дзюдо Сиоди виявилося настільки неефективним в порівнянні з технікою Айки-дзю-дзюцу, що в той-же день Годзо у віці 17 років поступив в школу Уесіби Сенсея відому як Дзігоку, або «диявольська». Це був період, коли О-сенсей практикував жорстке і травматичное Айкідо, як стверджують багато фахівців, це було базовою технікою Дайто-рю Айки-дзюцу Сокаку Такеда. До війни ще не відбулося переходу до «м'якого» стилю Айкідо Айкікай. І тренування в додзьо Уесиби були дуже жорсткими, за що школа і отримала своє прізвисько. Сіода був прийнятий як «учи-деши» (ближній учень, послідовник) «Кобукан додзе». У той час ближні учні вставали о 5 годині ранку і займалися до 9 вечора. Будучи ще школярем, юний Годзо міг відвідувати тільки уранішні заняття, для цього йому доводилося вставати о четвертій годині ранку. Думаючи про своє майбутнє, Годзо вирішив залишити школу на два роки і повністю присвятити себе заняттям Айкідо.

У ті дні Айкідо будо все ще було дуже жорстким стилем бойового мистецтва, атренування були інтенсивними. Це був той тип тренувань, який подобався Годзо Сіоді, і який він постарався зберегти пізніше, коли заснував Йосінкан. Не дивлячись на те, що це було заборонено Уесибою, він з іншими учи-деші часто прогулювався по нічному Токіо і вступав в сутички з бандитами, для того, щоб перевірити свої навики, Одного разу Сіода і його кохай вступили в сутичку з бандою якудза що налічувала приблизно тридцять членів. Він зміг отримати перемогу в цій сутичці, першим вивівши з ладу їх лідера. Сіода говорив, що це був важливим момент в тактиці сутички з багатьма супротивниками. Також Сіода вважав, що З ви можете перевірити, чи дійсно працює ваше Айкідо, тільки в подібних ситуаціях, коли мова йде про житті або смерті.

Заняття по удосконаленню свого мистецтва перервала війна.

Після війни Сіода продовжував навчання Айкідо в Учителя Уесиби.

Поступово Вчитель Уесиба, якому вже було більше шістдесяти років, перетворював своє бойове мистецтво на спосіб духовного розвитку.

Після закінчення процесу свого навчання у Уесиби, маючи 9 дан, Сіода засновує свою школу, зберігаючи в ній багато що з довоєнних практик Уесиба Моріхея, вважаючи що той стиль який практикував О-сенсей до війни найбільш бойовий варіант і має прикладний характер.

Згодом школа Йосінкан завжди відрізнялася витривалістю і хорошою підготовкою своїх представників і ефективністю їх техніки. В результаті вона і до цього дня залишається школою якій надана перевага при підготовці армії і поліції.

В Йосинкані посилюються відмінності з Айкікаєм. Сіода дотримується ефективної техніки Айкидзюцу, якій учив до війни Уесіба і не приймає переходу до «м'якого» Айкідо, яке стає подібним до спортивного танцю, абсолютно не придатного в поєдинку.

Визнанням стилю стилю можна вважати 1954 рік, коли проходив Всеяпонський фестиваль бойових мистецтв, тоді своїм показовим виступом Сіода-сенсей справив сильне враження на групу бізнесменів, які запропонували йому відкрити Йосінкан Айкідо додзьо. За цей виступ Сіода-сенсею була присуджена нагорода «За кращу демонстрацію». Через рік в районі Тсукудо Хачиман Токіо відкрився додзе, якому було призначено стати початком розвитку Йосінкан, швидкий розвиток Йосінкана в Японії привів до створення Хонбу Додзе в районі Каміочиаї Шиніюку, який є світовим центром Йосінкан Айкідо.

Швидке розповсюдження Йосінкан видно пов'язане з державним замовленням Уряду Японії на підготовку армії і поліції. Його школа тісно співробітничала з Поліцейським управлінням Великого Токіо в частині навчання прийомам Айкідо співробітників підрозділів по боротьбі з масовими безладами. Виникла необхідність розробки методики, що дозволяла швидко навчати базовим прийомам великі групи непідготованих людей. Такою методикою стали шість базових рухів кіхон-доса, розроблені спільно Годзо Сіодою і його учнями.

За короткий строк Сіода-сенсей створив ефективну систему підготовки великої кількості людей для прикладного використання Айкідо. Основою для використання техніки Айкідо послужило Айкі-дзюдзюцу, що дозволило дуже швидко навчати людей ефективним жорстким і травматичним технікам. Одним з партнерів федерації Йосінкан є поліцейське управління Токійського метрополітену і токійське управління поліції яке щорічно присилає найбільш підготовлених співробітників на річне стажування в Хонбу в статусі «особливого учня», така серйозна співпраця поза сумнівом дозволяє Йосінкан займати і грати видну роль в розвитку сучасного Айкідо в Японії.

Годзо Сіода Сенсей, Великий Майстер, розробивши методику навчання Айкідо і систематизувавши базові основи завжди був проти профанації в Айкідо. "Айкідо повинне бути ефективним" - ось основна теза розробленого ним напряму.